Fri 04 24 2015

Last update 06:57:13 AM GMT

Back Публікації Статті 20 років діалогу: підсумки

20 років діалогу: підсумки

Ольга Погребняк

halimonenko

3 березня 2011 року в приміщені Зали засідань Вченої Ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася міжнародна конференція на тему: «Двадцять років діалогу взаєморозуміння і взаємодії між незалежною Україною і Туреччиною» Ініціатором даного заходу виступила міжнародна громадська організація «Платформа «Діалог Євразії».

 

Платформа «ДА» та її голова, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Сергійчук ставили за мету більш глибоке вивчення відносин між Україною та Туреччиною, які дуже стрімко розвиваються за останні 20 років.

 

До участі були запрошені гості як з української, так і з турецької сторони. У дружній атмосфері свою думку мали змогу висловити спеціалісти з різних галузей: економіки, політології, сходознавства, філології.

На початку зустрічі відчувалася деяка офіційність через велику кількість поважних гостей та серйозність обраної теми для обговорення, яка вимагала сконцентрованості та надзвичайної уваги. Та, після привітальних теплих та щирих слів ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леоніда Губерського напруженість почала потроху спадати і учасники конференції налаштувалися на робочу, але комфортну обстановку. Також, своє привітання висловили депутат Великих Народних Зборів Туреччини, заступник голови Парламентської асамблеї турецько-української дружби, пан Денгір Мір Мехмет Фират, який має велику надію на подальший розвиток і великі перспективи між країнами-сусідами. Звучало привітальне слово від Ігоря Турянського – першого посла незалежної України в Туреччині. Він наголосив на тому, що Туреччина була першою країною, яка визнала незалежність України; була створена парламентська асамблея, аби сприяти зближенню двох держав у різних напрямках, в тому числі на інформаційному полі, для того, щоб сусідні народи більше знали один про одного. Побажав не втратити той тісний зв'язок, який активно формувався протягом останніх двадцяти років попри всі складнощі сучасного життя.

До заключного привітання долучився пан Агмет Бюлент Меріч, який є послом Туреччини в Україні, який чудово знайомий не тільки з українським народом, культурою, традиціями та побутом, але й, звичайно, як з потенціалом, так і з внутрішніми проблемами країни. Побажав успіху й натхнення всім тим, хто стоїть на шлях укріплення стосунків між двома країнами та творить нову історію, головними засадами якої є дружба, глибоке розуміння та підтримка один одного в сферах соціального, економічного, культурного життя.

Під час робочої частини лунали доповіді Бекіра Гюная, доцента Стамбульського університету, який розкрив тему відображення змін в зовнішній політиці Туреччини і відносин з Україною; Ісмаїла Таса, генерального секретаря Платформи «ДА», який докладно зупинився на питанні культурної складової українсько-турецьких відносин; Селіма Язиджи, доцента Стамбульського університету, який дав оцінку економічним та торговельним відносинам між Україною та Туреччиною (йшла мова про організацію спільних українсько-турецьких проектів та про об’єднання цих проектів єдиною філософією); Бурак Арзова, професор університету Мармара приділив увагу українсько-турецьким можливостям та рамкам економічної інтеграції. Він також зазначив, що було підписано низку двосторонніх документів в сферах захисту прав споживачів, стандартизації тощо. Наголосив на тому, що організовуються спільні заходи, бізнес-форуми, виставки, які також допомагають розвитку стосунків між державами.

В свою чергу, українська сторона також підняла дуже важливі питання, які є стратегічно важливими для обох країн. Серед доповідачів були спеціалісти найвищого рівня в своїй галузі. Віктор Яновський, перший віце-президент Торгово-Промислової Палати, співголова Українсько-турецької ділової ради підготував дуже цікаві дані з приводу сучасного стану і перспектив розвитку українсько-турецьких економічних зв’язків. Сходознавець Олександр Шокало говорив про світоглядні рухи українських і турецьких мислителів в контексті сучасних реалій. Пан Олександр наголосив на тому, що в середині суспільства є невидимі чинники, які визначають стосунки між народами. Однією з головних думок було те, що для взаємодії між народами потрібен діалог і поважання цінностей та те, що в основі будівництва дружніх та братерських стосунків повинна лежати  культура та духовність.  Політика не може бути вище культури. Ставитися до інших як до самого себе – це і є культура.  Ще один учасник конференції Іван Білас, який є професором Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка розглянув питання, яке стосувалося міжнародно-правових засад українсько-турецького співробітництва: минуле, сьогодення, перспективи. Пан Білас зазначив, що на сьогоднішній день Україна має достатню нормативно-правову базу для міжнародної діяльності, та, попри все, турецькі інвестори не відчувають до неї достатньо гарантій. Тільки одного підписання договорів не достатньо, потрібно їх ще наповнювати змістом. Він також відзначив, що між Україною та Туреччиною було підписано понад 80 міжнародно-правових документів для подальшої співпраці. Туреччина прагне допомогти створити зону стабільності між країнами Чорноморського басейну і першим помічником у цій нелегкій справі виступає Платформа «Діалог Євразії», яка працює саме в напрямку зближення та порозуміння країн та народів. Обидві сторони повинні користуватися своїми перспективами, адже вони мають стратегічне партнерство. Отже, необхідно створити стратегічну раду та зробити свій внесок у створення загальноєвропейської системи безпеки (запобіганню екологічних катастроф у Чорному морі, його демілітаризації тощо). За допомогою Платформи «ДА» можливо створити унікальні умови для проживання під «одним  дахом» різних народів. Головне, на що людство повинно орієнтуватись – це дружба заради реалізації принципів гуманізму  та виживання, зазначив пан Білас.

Василь Кремень, Президент Академії педагогічних наук України зосередив увагу на освітньо-педагогічних зв’язках  України й Туреччини та на сучасному стані і перспективах розвитку. Йшла мова про те, що дуже важливим на сьогодні є освітній аспект, адже саме завдяки освіті людство здатне віднайти шлях до порозуміння один одного та сприйняття людей з різною національною приналежністю, мовою, віросповіданням такими, як вони є. Система освіти відіграє важливу роль в розширенні зв’язків між державами. Не можна забувати про державне сусідство і про те, що український національний інтерес абсолютно співпадає з національним інтересом Туреччини, а Платформа «ДА» буде сприяти розширенню співпраці.

Завершив робочу частину конференції завідувач кафедри політичної аналітики і прогнозування Національної академії управління при Президенті України, доктор політичних наук, професор Сергій Телешун. Він розглянув дуже актуальну для сьогодення тему : «Україна й Туреччина перед світовими викликами у сучасному світі». Було виокремлено конкретні питання: що Україна й Туреччина збираються робити найближчі 10-15 років при розподілі економічного, політичного та інформаційного простору та чи готові держави до цього; проблема газових транзитів; непрогнозованість світових валют; уповільнення глобалізації; стагнація управлінського менеджменту. Пан Телешун загострив увагу на тому, що як перед Україною, так і перед Туреччиною стоять  спільні загрози, такі як міжнародний тероризм, розповсюдження технологій масового враження, кліматичні катастрофи та катаклізми, соціальні ризики та інше. Для усунення даної ситуації  пан Телешун запропонував об’єднувати свої зусилля та створити ситуаційний центр з проблем ризиків.

Заключним етапом конференції було обговорення, під час якого всі бажаючі мали змогу висловити свої думки та пропозиції. Свою думку  та привітання від Українського парламенту висловив також голова комітету з питань свободи слова та інформації Верховної Ради України Андрій Шевченко, і наголосив на тому, що на його думку налагодження стосунків між Україною і Туреччиною – це унікальний шанс,  який не можна недооцінювати. Українцям треба відкрити для себе дружбу з Туреччиною більш глибше. Висловив захоплення тими, хто підтримує ниточку дружби між двома сусідніми державами.

Додати коментар


Захисний код
Оновити