Sun 07 28 2013

Last update 03:13:42 PM GMT

Back Новини Платформа ДА «Кляса» зблизила українських і турецьких письменників

«Кляса» зблизила українських і турецьких письменників

31 жовтня 2011 року в Стамбулі у приміщені «Фонду журналістів і письменників» на презентації книги «Кляса» Павла Вольвача зустрілися українські і турецькі письменники. За участю представників письменництва України та Туреччини відбулося також засідання круглого столу за темою «Письменник і суспільство».

Виконуючий обов’язки модератора конференції Генеральний Секретар ПДА Ісмаїл Тас зробив заяву про прийняття рішення зібранням Голів Комітету, яке проводилось у вересні 2011 року, про затвердження 100 головних творів Євразії та їх перекладу на різні мови, а також про проведення зустрічі з читачами у рамках цього проекту після перекладу двох творів з білоруської та української мов на турецьку, та одного твору з турецької на російську мову.

 

«Письменники – це лідери думки та совість суспільства. Не можна зрівняти з жодними матеріальними цінностями написання творів та передачу закладених у них національних цінностей суспільства майбутнім поколінням». Промовляючи це, генеральний секретар ПДА розташував книжки, які будуть перекладатись, в наступному порядку:

-          Микола Чергинець (Голова Спілки письменників Білорусі), твір: «Сини».

-          Харун Токак (Співголова ПДА), твір: «Вони не чекали на ранок».

-          Павло Вольвач (український письменник), твір: «Кляса»

Микола Чергинець і Харун Токак висловили своє захоплення з приводу проведення презентації у Мінську в Спілці письменників Білорусі у вересні, а також вже другої презентації в Стамбулі, після «Роксолани» Павла Загребельного, твору Павла Вольвача «Кляса», яка розповідає про особливості соціального життя людей пострадянських держав в період комунізму.

Присутні на круглому столі, який слідував за презентацією, турецькі та українські письменники, поділилися своїми думками з учасниками:

Письменник – Бешір Айвазоглу:

«Як ви казали, відстань до України можна подолати за півтори-дві години. Такі зустрічі розвивають наші відносини. Спираючись на слова пана Ісмаїла, якщо проект «100 головних  творів Євразії» буде втілений в життя, то в літературі настане новий Ренесанс.

Дуже мало перекладів східної літератури. Зі смутком повинен сказати, що маю обмаль джерел української літератури. Було б добре, якби наші письменники відвідували країни, знайомились ближче з їхнім життям, краєм, географією, та якщо б з’являлися нові твори.

Співголова Платформи «Діалог Євразії», письменник Харун Токак:

«Часто відвідуючи Україну ми майже її вивчили. Взаємні візити сприяють розвиткові наших відносин, але ми впевнені, що без заглиблення в культури ці відносини не будуть повними. Ми пізнаємо один одного краще за допомогою літератури. Книга «Кляса» навчає нас багатьом речам. Письменник Вольвач у своїй творчостіі яскраво зображує становище людини сьогодення».

Павло Вольвач, письменник, автор твору «Кляса»:

«Від імені української делегації приносимо співчуття родинам загиблих та постраждалих внаслідок землетрусу в провінції Ван. Приношу слова подяки видавництву «ДА» за активну працю під час перекладу книги на турецьку мову, її редагування та процесу видавництва. Якщо б мене запитали 20 років тому, чи є Туреччина близькою державою, я б подумав, що вона знаходиться дуже далеко, в південній півкулі десь поблизу Мадагаскару. Зараз ми бачимо, що вона знаходиться на відстані 2 годин польоту літаком. Зараз наші відносини набагато кращі, аніж були у минулому. Дуже важливо розвивати культурні відносини з нашим сусідом – Туреччиною. Я намагався розповісти, як проходить один день в українському місті Запоріжжі».

Журналіст і письменник Неввал Севінді:

«Я завжди кажу, що ХХІ століття є століттям культури. Тільки під час заглиблення в літератури інших країн ми можемо осягнути їхню культуру та менталітет».

Марія Матіос, письменниця, її книга «Солодка Маруся» у 2010 році стала третьою за популярністю в Україні:

«Ми можемо краще зрозуміти один одного за допомогою кохання. Письменники можуть дати життя добру, знищивши зло. Письменник – це свого роду проектор, який відображає суспільство. Письменники повинні більше писати про добро та справедливість. Письменники несуть відповідальність за моральні цінності сьогоденного суспільства. В українській мові є прислів’я: «Добрий сусід краще поганого родича». Україна і Туреччина – добрі сусіди, тому і відносини у нас добрі».

Юрій Щербак – посол України в Ізраїлі, США, Канаді: «На двадцятому році нашої незалежності як підсумку капіталізму, залежні від олігархів письменники намагаються займатися літературою. Я вважаю, що глобалізація є нашою спільною проблемою. Технічні досягнення не сприяють розвиткові літератури».

Академік – письменник Олександр Соколов:

«Політика не може бути вищою за культуру. Григорії Сковорода казав «Культура – це друге народження». Тому я находжу ці літературні роботи дуже важливими».

Андрій Курков, письменник, його книга «Садівник з Очакова» стала найпопулярнішою книгою України у 2011 році.

«Зараз народжується новий етап розвитку української літератури. Дуже важливо для наших відносин, щоб передусім молоде покоління турецьких письменників навідувалися до України, а українські поети та письменники приїжджали до Туреччини. У підсумку з написаних есе можна робити книги та писати спільні літературні твори».

Баттал Чевік, голова Клубу «ДА» університету Сюлєйман Шаха:

«Повинен сказати, що читаючи вашу книгу, я був зворушений особливо останніми розділами. Я побачив у вашій книзі наших людей 70-80-х років, котрі були розділені на соціальні групи».

klyasa_1

klyasa_2

klyasa_3

klyasa_4

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити